Серця в нас розбиті, доню,

Втрата без міри важка.

Рано ти землю покинула,

Пташечко наша ясна.

Немає горя більшого на світі

Коли від нас навік відходять діти.

Тихо, гілки ,не шуміть,

Дитя моє не будіть.

Думка спить і серденько спочило.

Я дивлюсь на обличчя твоє.

Так мало сонечко тобі світило,

Найдорожче дитятко моє.

Сльозам немає границі

І жалю немає кінця,

Щоб долю оплакати твою,

Наше ти миле дитя.

Твої вуста ще не сказали мамо,

Ти навіть не відкрила букваря.

Кохана, ти прожила дуже мало,

Не встигла й обійняти татуся. 

Дорогій донечці, сестричці

від вічно сумуючих рідних і близьких.

Спи спокійно,наша доню,

Сумно нам без тебе.

Ти до нас вже не прийдеш,

Тільки ми до тебе.

Як чорний ворон налетіло горе,

І чорна хмара нам закрила все.

Тебе, рідненька, в землю поховали.

Як важко,донечко, без тебе.

Раптова смерть квітучу юність перервала...

І чорною стрічкою обвела твоє ім'я.

Вічно сумуючі мати,батько, рідні.