Знесла вода цвіт юності буйної,

Печалі й горя покотились хвилі.

І заховали в цій німій могилі

Всі наші сподівання і надії.

Недавно ти спориш топтав

На батьківськім дворі.

А зараз смертю впав 

У молодій порі.

Так, генералом ти не став,

Як мріяв віддавна.

Кого любить,кого чекать,

Коли тебе нема.

Проміння сонця обминає

Твоє обличчя молоде,

Тебе і вітер не ласкає,

І дощ вже не для тебе йде.

Бо молодість твоя погасла.

Молодий, сильний, красивий.

Як багато чистого і доброго

ти подарував людям,цьому світу.

І як багато ще б міг...

Молодою,веселою,життєрадісною,дуже гарною

ти назавжди залишишся в наших серцях.

Такого рідного святого,

Такого доброго, як ти

Такого щирого, простого

Вже нам ніколи не знайти.

Ти згасла,

мов зранку світ зорі,

А ми лишились

у смутку і журбі.

Ніколи не згасне 

світло твоєї душі.

Лишила усе,щасливі дні і мрії.

Життя тобі вділило мало літ.

Замість юності, веселощів, надії

Дано навік в дарунок цей граніт.

Поки живемо - нам тужити,

Твоїм іменем дорожити.

Життя тобою недожите -

Всім нам скорботою болить.